Невжиття банком заходів щодо зменшення розміру заборгованості позичальника за кредитом та зволікання зі зверненням його до суду є наслідком значного зменшення судом пені, що була стягнута з позичальника

Предметом розгляду цієї справи став позов ПАТ “Родовід Банк” до Позичальника та поручителя за кредитним договором, який було укладено ще у 2008 році.

Позивач, у своєму позові зазначав, що заборгованість за вказаним кредитним договором, що становила 9 162,55 доларів США та 2 912 337,56 грн, з яких: 7 517,80 доларів США – сума простроченої заборгованості за кредитом; 1 644,75 доларів США – сума простроченої заборгованості за процентами за кредитом; 2 897 407,85 грн – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами; 14 929,71 грн – сума трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості за кредитом та процентами.

Судом першої інстанції, позов було задоволено частково, стягнуто солідарно з позичальника та поручителя на користь ПАТ «Родовід Банк» прострочену заборгованість у розмірі 7 517,80 доларів США, прострочену заборгованість за процентами за кредитом у розмірі 1 644,75 доларів США, пеню у розмірі 41 633,45 грн та три проценти річних від суми простроченої заборгованості за кредитом та процентами у розмірі 14 929,71 грн. Стягнуто з позичальника та поручителя на користь ПАТ «Родовід Банк» судовий збір в розмірі 1 827 грн з кожного.        В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо зменшення розміру пені, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що кредитор вживав заходів щодо зменшення розміру заборгованості, в тому числі і неустойки, зволікав зі зверненням до суду з позовом. Враховуючи положення статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо балансу договірних прав та відносин, розмір пені у сумі 41 633,45 грн є таким, що відповідає загальним засадам цивільного судочинства.

Судом позов був задоволений частково. При цьому заслуговує на увагу висновок суду щодо зменшення розміру пені, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що кредитор вживав заходів щодо зменшення розміру заборгованості, в тому числі і неустойки, зволікав зі зверненням до суду з позовом, з чим погодився також і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду.

Крім того, Верховний Суд також нагадав Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, в якому зазначено, що особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов’язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов’язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов’язань позичальниками – фізичними особами.