Письмові пояснення свідків у справі про адміністративне правопорушення без їх усного допиту у судовому засіданні є неналежним доказом

Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 560/751/17.

 

У даній судовій справ Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) за проїзд на заборонений сигнал світлофора. 

Водій із таким рішенням працівника поліції не погодився та оскаржив вказану постанову шляхом подачі адміністративного позову. Проте, судом першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд у задоволенні позову відмовлено оскільки на думку судів вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується поясненнями свідків, а тому оскаржувана постанова є правомірною. На зазначені водієм було подано касаційну скаргу з доводами якої Касаційний адміністративний суд погодився.

Касаційний адміністративний суд мотивував своє Рішення тим, що згідно з  положеннями статті 280 КУпАП визначено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того,  згідно норм статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В свою чергу обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача у даній справі відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, покладений на відповідача – суб`єкта владних повноважень.

Касаційний адміністративний суд дійшов висновку, що розглядаючи справу судами нижчих інстанцій не вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин справи, зокрема, і в частині витребування у відповідача доказів з власної ініціативи, не з`ясовано чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Доводи суду апеляційної інстанції на те, що проїзд позивачем на заборонний сигнал світлофору підтверджується поясненнями свідків, які були надані відповідачу при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визнав необґрунтованими оскільки останні не є належними доказами правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності – вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх покази не можуть бути беззаперечним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

За результатами розгляду ВС/КАС рішення судів попередніх інстанцій скасував, а справу направив на повторний розгляд до суду першої інстанції.

З повним текстом Постанови, Ви можете ознайомитись за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82685430