Законодавством не заборонено встановлювати заробітну плату в іноземній валюті

ВС/КЦС:Законодавством не заборонено обумовлювати в договорі заробітну плату в іноземній валюті, яка підлягає перерахунку в гривню відповідно до курсу НБУ, чинного на момент нарахування заробітної плати (ВС/КЦС, № 761/21776/16-ц,26.04.19).

 

26.06.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув цивільну справу за позовом працівника до свого роботодавця про стягнення заробітної плати та за зустрічним позовом роботодавця до свого працівника про визнання недійсною додаткової угоди до трудового договору та визнання розміру заробітної плати.

Зазначеною додатковою угодою до трудового договору було встановлено, що “за виконання обов`язків, передбачених цим трудовим договором, заступнику директора щомісяця виплачується за рахунок коштів товариства заробітна плата в розмірі 6 500 євро після відрахування всіх належних податків та платежів, що виплачується в національній валюті України – гривні, відповідно до «Готівкового курсу продажу грн/євро”.

Підприємство просило визнанати недійсною додаткову угоду до трудового договору та визнання розміру заробітної плати, посилалось, зокрема, на невідповідність такої умови додаткової угоди ст. 99 Конституції України, ст. 192 ЦК України, КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», які не передбачають встановлення заробітної плати в іноземній валюті. ТОВ також стверджувало, що зазначення заробітної плати в іноземній валюті сприяє порушенню ним ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пункту 168.1.5 ст. 168 ПК України.

Суди першої, апеляційної інстанції стали на бік працівника. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду погодився із ухваленими Рішеннями судами нижчих інстанцій. 

ВС/КЦС зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом з тим, ч. 2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Таким чином, закон передбачає обов`язковість здійснення платежів на території України в національній валюті, однак не містить заборони на використання в розрахунках розміру грошових зобов`язань іноземної валюти або інших розрахункових величин.

Підсумовуючи, ВС/КЦС дійшов висновку про те, що сторони трудового договору (як у первісній редакції, так і з урахуванням додаткової угоди) визначили розмір заробітної плати   працівника у гривні із зазначенням еквівалента суми в іноземній валюті, що не суперечить статтям 192, 533 ЦК України.

Отже, зазначене рішенням Верховного суду відкриває можливість як для працівників так і для роботодавців встановлювати заробітну плату в іноземній валюті з перерахуванням її в національну валюту за відповідним курсом.

З повним текстом Постанови ВС/КЦС Ви можете ознайомитись за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82797959